Відпочиваємо)

Ось так ми чаюємо*)))

Пишаємося...

Отримали нагороди за участь в конкурсі "89 має талант" Гасанова Туркана, Яременко Назар  та Таран Дар'я

Усний журнал

Усний журнал

«Готуймося стати дорослими»

Мета:

ü сприяти зниженню ризику інфікування ВІЛ; формуванню толерантного ставлення до людей з ВІЛ, особистісної та соціальної компетентності дітей, які вимушені жити в умовах епідемії ВІЛ/СНІД;

ü  Ознайомити детальніше дітей з такою соціальною категорією як діти- та люди-інваліди. Звернути увагу дітей на їх права. Формувати в дітей любов і повагу до людей з обмеженими можливостями. Виховувати чуйність, співчуття та гуманне ставлення до людей із вадами

Сторінки журналу:

1.      Дивись на нас як на рівних (До Міжнародного Дня інвалідів).

2.      „Жити в світі, в якому є ВІЛ"

3.      День місцевого самоврядування в Україні

4.      35 років Довгинцівському району

Хід заняття

1. Дивись на нас як на рівних (До Міжнародного Дня інвалідів).

-         Щороку 3–ого грудня весь світ відзначає День захисту людей з особливими потребами

         Люди-інваліди або люди з обмеженими можливостями – це ті люди, які мають певні фізичні та розумові вади, вади у своєму здоров'ї. Ми всі маємо хвороби: у когось болить животик, в когось -  вушко, горло… Ви можете поламати  ніжку, ручку, але ви знаєте, ви просто упевнені, що незабаром ви одужаєте і будете здоровими. А люди-інваліди, на жаль, не можуть одужати  і змушені жити з своєю хворобою( вадою) усе життя. Люди з обмеженими можливостями мають важкі невиліковні хвороби: проблеми опорно-рухового апарату (людина не може ходити, працювати руками, тощо); вади слуху (людина погано чує або не чує зовсім); вади зору (людина не здатна бачити навколишнє) та інші.

-        Як ви думаєте, чи важко таким людям жити поряд з нами?  Чому?

Вади, які породжують інвалідність можуть бути вродженими і набутими.  -       Скажіть, як ви це розумієте?

Так, людина може народитись з певною вадою і мати інвалідність від народження, а може її набути упродовж життя внаслідок нещасного випадку, тощо. Запам'ятайте головне – від цього НІХТО НЕ ЗАСТРАХОВАНИЙ, тому що в будь-яку мить життя, кожен з нас може стати людиною-інвалідом.

Іноді по телебаченню можна побачити діяльність таких людей, їх досягнення. Ніяка важка хвороба не ламає їх, не дивлячись на свої вади –  вони досягають певних висот і стають відомими у світі людьми. Адже Господь, забираючи в цих людей здоров'я, обов'язково дарує їм якийсь талант і неймовірно добре серце.

-        Скажіть, як ви це розумієте?

-        Яких видатних, відомих людей минулого і сучасності, що мають інвалідність ви знаєте?

-        Ю.Тітов – поет (хворий на ДЦП)

-        Г.Савчук – поет Уманського району с.Берестівець

-        Леся Українка – письменниця  (туберкульоз кісток)

-        Людвіг Ван Бетховен – композитор (вади слуху)

-        О.Мересьєв – льотчик  (втратив нижні кінцівки)

І багато інших, не менш хороших і талановитих людей, в яких крім таланту є ще й жагуча любов до життя.

3. Всі ці люди, що намагаються жити гідно, не дивлячись на свої вади,  досягають певних висот, бо живуть під девізом: "Дивіться на нас як на рівних. Ми такі ж як і ви!" Вони бажають, щоб їх сприймали як звичайних людей.

Ми духом стійкі 

Не дивіться на нас жалісливо.

Ми — такі, як і ви, як і всі.

Теж ми прагнемо бути щасливі

Попри всі ваші щирі жалі.

Ми – такі, як усі, тільки звикніть,

Не глузуйте й сльозу не роніть.

Як нам хочеться іноді крикнуть,

Що ваш погляд пекуче болить!

Ми звикаєм не бачити очі,

Ми не чуємо шепіт слизький,

Лише схлипуємо серед ночі:

"Ну чому я на світі такий?!"

Та щоб мама, бува, не почула,

Ми зі сліз тих складаєм вірші,

Щоби доля нарешті збагнула –

Ми – незламні, ми – духом стійкі!

Перемучимо! Переборемо!

Вранці – будем сміятися знов

І змагатися будемо з болем,

І ловити в очах... любов.

Пам'ятаючи муки розп'яття –

"Бо ж не відали, що творили..."

Несемо ми "свій хрест" із завзяттям

І прощаємо, як нас учили...

2. „Жити в світі, в якому є ВІЛ"

-Наступна сторінка нашого журналу  „Жити в світі, в якому є ВІЛ". Воно присвячене проблемі профілактики ВІЛ/СНІДу і не тільки. СНІД – одна з найважливіших і трагічних проблем, що виникли перед людством наприкінці XX сторіччя. Та головна проблема навіть не в тому, що Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) офіційно зареєструвала понад 40 мільйонів ВІЛ-інфікованих та 16 мільйонів померлих. Ми вже звикли, що 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Проблема в тому, що ми, як і багато років тому, не хочемо всерйоз сприймати факт, що живемо в світі, в якому існує вірус імунодефіциту людини, і повірити, що проблема СНІДу і його наслідків безпосередньо стосується кожного. Саме тому 1 грудня – "День боротьби зі СНІДом" перейменовано в „Міжнародний день порозуміння з ВІЛ-інфікованими".

Вправа "Ситуації, в яких ми ризикуємо" (5 хв.)

Мета: розглянути ситуації з життя людей, їхній ризик інфікуватися ВІЛ і можливі дії щодо запобігання його поширення.

Матеріали: 6 ситуацій, виписаних на окремих аркушах.

                     Хід вправи

Питання: Чи відповідальна людина за наслідки своїх дій?

Учасники об’єднуються в 3 групи. Кожна група отримує по дві картки з описом ситуацій. Обговорюють і пропонують свій варіант поведінки в даній ситуації

І група

1.     Твоя найкраща подруга зробила татуювання і пропонує тобі зробити теж саме (в неї залишилась голка та фарби), але попередила, що в разі відмови ваші стосунки зіпсуються.

2.     На вечірці вам пропонують спробувати наркотичну речовину, від якої отримуєш велике задоволення. Кількість шприців менша ніж кількість бажаючих, то ж комусь прийдеться скористатися вже використаним шприцом.

II група

1.     У парку є фонтанчик для питної води. Чи можлива передача через нього ВІЛ-інфекції?

2.     Ви завжди з подругою плавали в басейні. Потім дізналися, що там займалися ВІЛ-інфіковані. Чи є ризик заразитися?

III група

1.     На прийомі у лікаря Вам пропонують зробити щеплення простерилізованими шприцами (одноразові скінчилися). Ваші дії. Чи є ризик зараження ВІЛ-інфекцією?

2.     Ви завжди купували пресу в одному й тому ж кіоску, але дізнались, що продавець ВІЛ-інфікований. Чи є ризик заразитися? Чи будете ви далі купувати там газети і журнали?

3.               День місцевого самоврядування в Україні

В Україні 7 грудня відзначається День місцевого самоврядування - це професійне свято всіх, хто працює в сільських, селищних, міських, районних та обласних радах, хто представляє багатотисячний загін народних обранців.

Це свято притаманного українцям способу суспільного життя, в основі якого самоврядне суспільство. Це давня слов’янська і давньоруська традиція, яка бере свій початок з часів Київської Русі. Це вибір вільних громадян, які довіряють обраним ними представникам і наділяють їх владними повноваженнями. Тільки така влада і є справді народною - владою не над суспільством, а легітимною владою самого суспільства, для суспільства і в інтересах суспільства.

15 жовтня 1985 року європейськими державами був схвалений міжнародний пакт, який іменується «Європейська хартія місцевого самоврядування». Цей пакт зіграв і продовжує грати виключно важливу роль у становленні і розвитку класичної моделі місцевого самоврядування як в старих, так і нових європейських демократіях.

Особливо важливе значення має Хартія для незалежної України, де інститут місцевого самоврядування був на 70 років заборонений і тепер його поновлення відбувається з величезними зусиллями і проблемами. 15 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Хартію, яка таким чином стала частиною національного законодавства.

На жаль, з часу ратифікації Україною Хартії законодавство про місцеве самоврядування так і не приведено у відповідність з рядом її базових положень. Певні надії покладалися після введення Дня місцевого самоврядування в Україні, який був визначений Указом Президента від 25.11.2000 № 1250/2000. Саме 7 грудня 1990 року Верховною Радою Української РСР був прийнятий Закон «Про місцеві ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування».

Система місцевого самоврядування повинна відповідати потребам суверенної цілісної держави. І День місцевого самоврядування міг би стати справжнім орієнтиром, правовою основою в процесі перебудови сучасної моделі місцевого самоврядування в Україні.

4.               35 років Довгинцівському району

 Сама назва наймолодшого в місті Кривому Розі району розкриває нам віхи його історії, яка сягає в минулі століття. 

Ще на початку ХІХ століття цар Олександр І надав у розпорядження генерала Долгинцева досить велику ділянку землі неподалік Кривого Рогу, який на той час був військовим поселенням, а з 1857 року - містечком.

Населений пункт, де оселився генерал Долгинцев та його кріпосні, розрісся у село, яке називали Катеринівкою. Але з часом прізвище генерала стало і власною назвою поселення, яке назвали Довгинцевим.

Піднесення і бурхливий розвиток Довгинцевого тісно пов’язані з розвитком гірничо-видобувної та металургійної галузей на Криворіжжі. О. Поль, ініціатор промислової розробки залізних руд, краєзнавець, відомий суспільний діяч Катеринославської губернії у 1870 році вперше звернувся з клопотанням до Уряду Росії «про будівництво залізниці, що могла б з’єднати кам’яно-вугільні копальні Донецького басейну з Криворізькими залізними рудами». Початком будівництва залізниці (яка на той час називалася Криворогською, а пізніше - Катерининською) стає 1881 рік. Уже за 3 роки неподалік від маєтку генерала Долгинцева відкривається велика вузлова станція на 5 колій, яка перейняла свою назву від селища.

Швидкого розвитку набуло і саме Довгинцеве, куди з’їжджалися переселенці з різних куточків України та Росії. Люди будували залізницю, підприємства, необхідні для організації руху поїздів, згодом їх обслуговували, а паралельно розбудовували і населений пункт, центром якого була однойменна станція. При ній функціонувала контора, лікарня на 25 ліжок, безкоштовна бібліотека-читальня для службовців, ощадкаса, гуртожиток. При церкві у 1897 році була відкрита перша церковно-приходська школа на 250 чоловік, де вчились діти залізничників. З 1902 року тут діяло двокласне Долгінцевське залізничне училище.

У 1924 році селище Довгинцеве перейменовано на Бухарино (на честь радянського партійного діяча М.І. Бухарина), і називалося так до 1936 року, а після, при переході до округової системи управління, Бухаринська (Довгинцівська) волость була ліквідована.

7 грудня 1979 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР на карті міста Кривого Рогу з’явилась нова адміністративно-територіальна одиниця – Довгинцівський район, наймолодший серед усіх районів нашого міста.

Загальна площа району 53,05 км².

Чисельність населення близько 99,8 тис. чол.

Всього в районі 10429 будинків всіх форм власності. 

Найбільша гордість району – прості працьовиті люди, завдяки небайдужості, патріотизму, творчості і вмілим рукам яких район живе, вдосконалюється і розквітає, розвивається виробнича, транспортна, соціальна інфраструктура, зростає науково-технічний потенціал.

Минає час, Довгинцівський район змінюється, розвивається, стає дедалі кращим і впорядкованим. Кожне покоління робить свій внесок в його розбудову. Незмінним залишається одне – почуття єдності і приналежності Україні, рідному місту та Довгинцівському району!

ТИ НЕ ЗАРАЗИШСЯ ВІЛ, ЯКЩО ДОТРИМУВАТИМЕШСЯ ПРОСТИХ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ Елементарні-правила безпеки ·        Будь обережним! Ніколи не грайся шприцами, які ти випадково знайшов на вулиці, і навіть не торкайся їх! ·        Якщо ти випадково вколовся знайденим шприцом, негайно повідом про це дорослих ·        Уникай всяких контактів з чужою кров'ю. Якщо це все-таки трапилось, добре промий шкіру проточною водою та негайно повідом дорослих ·        Слідкуй за тим, щоб медичний працівник, який тебе обслуговує,   використовував гумові рукавички та одноразові шприци ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ НЕ ЗАВАЖАЄ ДРУЖИТИ!

Все починається з родини

Виховна година:"Все починається з родини"

10 грудня - Міжнародний день захисту прав людини

Тема: 10 грудня - Міжнародний день захисту прав людини

Мета:                        

®     узагальнити знання дітей про права людини;    

®    поглибити знання учнів про особисті права і свободи лю­дини;

®    виховувати повагу  до інших членів суспільства, до прав ін­ших людей;

®    сприяти вихованню активної життєвої позиції, вмінню захи­щати свої права.

Обладнання: маршрутні листи; карт­ки із завданнями (дидактичний ма­теріал); основні документи з прав людини (скорочений варіант); ілюс­трації та тексти казок.

Маршрутний лист команди

Станції	Бали
Історична
Казкова
Юні філософи
Відгадайка
Уявна країна
Сад бажань
Правоград
Усього

Сценарій гри

Станція «Історична»

    Зустріч на станції починається міні-лекцією з історії виникнення прав людини, прийняття найважливіших документів з цієї проблеми. Така інформація подається протягом 7—8 хв. учнями — членами оргкомі­тету..

   Приклад. Вся історія людства — це історія воєн, революцій, повстань. У такі_; часи найчастіше випадає ба­гато страждань на долю простих лю­дей, дітей. Одна з найстрашніших війн тривала 6 років і закінчилась у 1945 р. (Під час лекції демонстру­ються ілюстрації, слайди та ін.). За­гинуло близько 60 млн. чоловік. Мільйони людей втратили домівки, розпалися сім'ї, багато дітей залишились сиротами. Саме тоді чимало людей у світі зрозуміли, що треба об'єднатися для захисту своїх прав, їх зусиллями у 1945 р. була створена Організація Об'єднаних Націй. Ос­новною метою існування цієї ор­ганізації  став захист прав людей у всьому світі. 10 грудня 1948 р. на засіданні Ґенеральної Асамблеєю ООН була прийнята Загальна Декларація прав людини. Цей день — 10 груд­ня — увійшов в історію планети Земля як День прав людини. Відтоді громадяни вільних держав, всі чесні люди, відзначають його щороку. В тих країнах, уряди яких не зверта­ють увагу на долю свого народу, цей документ замовчують, щоб люди не знали своїх прав. Але у нашій країні ми вивчаємо його, і на основі Де­кларації створено Конституцію нашої держави. Декларація прав лю­дини — це документ, у якому подано список основних прав кожної лю­дини. Через 11 років після прийнят­тя цього документа ООН прийняла ще один важливий для вас документ, який визнав необхідність спеціаль­ної охорони дитини. Це Декларація прав дитини (20 листопада 1959 р.). У 1989 році всі прогресивні країни світу підписалися під Конвенцією про права дитини, в якій визнали необхідність особливого захисту ди­тини.

   Після закінчення лекції учням за допомогою спеціальних таблиць з датами пропонують ще раз назва­ти правові документи, які відповіда­ють датам.

Додаткові запитання:

1)    Чому виникла необхідність у прийнятті документів з прав людини?

2)    Чому всесвітній День прав лю­дини визначається 10 грудня?

3)    Для чого прийнята окрема Де­кларація, де визначаються права дитини?

Станція «Уявна країна»

   Учні розподіляються на групи по 5-6 чол. та отримують завдання:

 Уявіть, що ви відкрили нову країну, де ніхто раніше не жив і де немає ні законів, ні правил. Тому ви і члени вашої групи по­винні створити перелік із десяти «найнеобхідніших, на вашу дум­ку, прав людини». (Термін вико­нання — 5 хв.).         

   Після цього групи учнів обміню­ються своїми списками прав та ви­значають 5 найбільш вагомих. (Тер­мін виконання — 3 хв.).

   Після того, як первісні групи отри­мують свої списки прав з помітками гравців з інших груп, вони мають зробити остаточний висновок про перелік прав. На листі ватману за допомогою . кольорових маркерів група оформлює даний перелік, супроводжуючи його малюнками, піктограмами, девізами та гаслами. (Термін виконання — 5 хв.).

Презентація плакатів, підбиття під­сумків. (Термін виконання — 10 хв.).

Станція «Юні філософи»

   Стіни приміщення прикрашені пла­катами з висловлюваннями філосо­фів, відомих політичних діячів про права людини.

  Учні повинні вибрати шляхом жеребкування папірець, на якому зазначено питання та після обговорення (5хв) дати відповідь.

Запитання

1)  Як ви розумієте вислів філософа Емерсона «Моя свобода «розма­хувати  руками завершується там, де починається ніс мого сусіди»?

2)  Що таке, на вашу думку, люд­ська гідність?

3) Що значить бути «справжньою людиною»?

4) Як ви гадаєте, що найбільше цінується в людях, та чому?

5)  Що значить «жити по совісті»?

6) Як ви розумієте вислів «Життя дається для добрих справ»?

Станція «Відгадайка»

  На цій станції учні повинні відгада­ти, які речі знаходяться в «чарівній скриньці».

Завдання

1.    Міжнародний документ, за до­помогою якого всі люди на світі можуть захистити свої права, прийнятий ООН у 1948 р.

2.    Найголовніша цінність на землі, має совість, сумління, розум.

3.    Його ніхто не бачив; воно нале­жить кожному із вас, але інші вживають його частіше за вас.

Відповіді:

1.    Загальна Декларація прав люди­ни (ведучий обов'язково пови­нен дістати цей документ зі ск­риньки та показати дітям).

2.    Людина (дитина). А чи хотіли б ви зазирнути до «чарівної ск­риньки» й побачити найцінні­шу, найважливішу людину? Діти почергово зазирають до скринь­ки; сміються, розгадавши її таємницю, бо кожен побачив там своє дзеркальне відобра­ження.

3.  Ім'я. На дно скриньки можна покласти перелік людських імен, довідник «Що значить ім'я твоє».

   На кожне питання у гравців є три спроби. Чим більше спроб знадоби­лося гравцям для знаходження пра­вильної відповіді, тим менший за­роблений бал.

Станція «Правоград»

   Учасникам гри з метою оцінки рів­ня знань основних прав дитини пропонують розглянути 28 пікто­грам (залежно від вікових особли­востей учнів можна взяти лише час­тину списку) і визначити, які саме права із Конвенції ООН вони по­значають.

Ведучі на даній станції стежать за правильністю визначення прав і призначають бали (сигнальні картки).

Станція «Казкова»

   Учасники гри за допомогою жереб­кування обирають завдання. На листках паперу —скорочений зміст відомих казок (Можливі варіанти: Г. X. Андерсен «Дюймовочка», «Гид­ке каченя», «Снігова королева», Ш. Перро «Попелюшка», «Червона Шапочка», О. Толстой «Золотий ключик», українська народна казка «Івасик-Телесик»). Учні повинні протягом 10 хв. обговорити долю героїв казок, визначити перелік прав людини, які порушені у казці, та можливі варіанти захисту прав героїв. На відповідь команді відво­диться 7—10 хв., після чого ведучі на станції можуть ставити додаткові питання та визначити за допомогою балів рівень знань гравців.

Ситуація 1
Мачуха з ранку до вечора примушує Попелюшку працювати. Бідній дівчинці заборонено брати участь в іграх та забавках сестер. Яке право порушено стосовно Попелюшки?
(Право дитини на відпочинок і розваги, право брати участь у розважальних заходах, що відповідають її віку.)

Ситуація 2
За часи письменника Марка Твена в Америці дружба дітей із різних соціальних пластів не схвалювалась і навіть вважалась іноді порушенням суспільної моралі. Чи має право Том Сойєр товаришувати з таким хлопчиком, як Гекльберрі Фін?
(Так, адже Конвенція про права дитини визнає право на свободу асоціацій та свободу мирних зібрань.)

Ситуація 3
Мауглі майже з народження жив у тваринному середовищі. Чи можна вважати, що він має рівні права зі звичайною дитиною?
(Так, Конвенція визначає, що дитиною вважається кожна людська істота, що не досягла вісімнадцяти років.)

Ситуація 4
Мауглі не вміє говорити людською мовою - лише видавати незрозумілі, з точки зору людей, звірячі звуки. Чи мають право люди, що знайшли Мауглі в лісі, замкнути його в клітці та поводитися з ним, як із твариною? Які права хлопчика порушено?
(Ні в якому разі. Мауглі може бути визнаний неповноцінною дитиною, і в цьому випадку згідно з Конвенцією йому мають забезпечити гідні умови зростання і виховання. Крім того, Конвенцією суворо заборонено будь-яке жорстоке поводження з дитиною, що принижує її гідність та шкодить фізичному й психічному здоров'ю.)

Ситуація 5
Опікун Гаррі Поттера перехоплює і читає листи, що надходять хлопчику зі школи чарівників Ходвадсу. Яке право Гаррі порушено?
(Право на приватне життя, недоторканність житла й таємницю кореспонденції.)

Ситуація 6
Баба Яга викрадає Івасика Телесика й відносить його за тридев'ять земель у тридесяте царство. Які права дитини порушила злодійка?
(Згідно з Конвенцією дитина має право не розлучатися з батьками всупереч її бажання (окрім випадків, визначених законодавством), крім того, Конвенцією забороняється незаконне переміщення дітей і неповернення їх із-за кордону.

Обов’язки, які повинен виконувати кожен учень
«Я маю право!», «Чому ви порушуєте мої права?» - ці слова, на жаль, часто використовує людина в ситуаціях, коли сама неправа. Зазвичай, заява про особисті права слугує виправданням пасивності, лінощів, прагненням отримати щось, нічого не даючи взамін. Та слід знати не лише свої права, але й обов’язки.
Обов’язки:
1. Поважати і любити своє оточення. Ставитися до них так, як би ми хотіли, щоб ставились до нас.
2. Поважати близьких та друзів. Не принижувати гідності кожної людини. Поводитись так, щоб своєю поведінкою не порушувати прав іншої людини.
3. Дотримуватись правил моральної етики; організовувати дозвілля так, щоб воно приносило корись і не заважало іншим.
4. Сумлінно навчатись; активно працювати на уроках, готуватись самотужки; старанно виконувати домашні завдання.
5. Поважати своє оточення. Давати нагоду кожному висловлювати свої думки. Не нав'язувати своїх поглядів іншим, якщо вони з ними не згодні.
6. Цінувати і дбати про своє здоров'я. Виконувати приписи лікарів у разі потреби.
7. Поважати співрозмовників. Коректно і тактовно висловлювати свої думки. Дотримуватись правил мовного етикету.
8. З повагою ставитися до людей, які піклуються про нас.
9. Виконувати роботу, яка не завдає шкоди здоров'ю. Виконувати всі види обслуговуючої праці.
10. Не ображати і не принижувати оточуючих.
11. Дотримуватись норм і правил поведінки, прийнятих у суспільстві.

Станція «Сад бажань»

   Організатори повинні спланувати гру таким чином, щоб ця станція була останньою. Тут будуть підбиті підсумки, визначені переможці. Ве­дучі мають провести рефлексію за такими запитаннями:

1)    Який настрій у вас після цієї гри?

2)    Що нового ви дізнались?

3)    У чому важливість поважного ставлення до прав людини?

4)     Ваші побажання та мрії.

   Кожна дитина отримує папірець у вигляді листочка, на якому їй про­понується написати свою мрію чи бажання. Організатори допомага­ють кожній команді прикріпити ці папірці на заздалегідь заготовлене гілля. Таким чином кожний клас виростить своє «дерево бажань». Після відвідання станції іншими командами буде створено «сад ба­жань». Це не тільки акція, яка сим­волізує дитячі мрії, але й цінний ма­теріал для аналізу на батьківських зборах, педрадах та на різних етапах навчально-виховного процесу, де йтиметься про реалізацію прав ди­тини.

Отже, від народження всі люди мають певні права, які гарантовані і захищаються державою. Їх потрібно знати й реалізовувати. Але важливо запам’ятати: поводитись слід так, щоб своєю поведінкою не порушувати прав іншої людини. Незнання закону не звільняє від відповідальності за вчинки, дії або бездіяльність.